Про компанію

Перший вітчизняний дирижабль вперше був запущений в Києві в 1911 році і отримав однойменну назву з містом, в якому народився і виріс його творець Федір Фердинандович Андерс. Український інженер-конструктор вийшов з сім'ї простого токаря, працюючого на заводі «Арсенал», і в спадок від батька отримав любов до техніки. Вінцем конструкторського творіння Федора Андерса став 35-ти метровий м'який дирижабль, який не просто користувався величезною популярністю, а справжній фурор в самому Києві та далеко за його межами.

Варто відзначити, що кошти для будівництва «Києва» частково були зібрані самими жителями міста на спеціальному благодійному «авіабалу», який був проведений в Публічній бібліотеці (нинішня Національна бібліотека по вул. Грушевського, 1). Благодійний захід зібрав перших керівників міста, верхівку столичного товариства, а також натовп авіаторів, журналістів і звичайних городян. Розмах балу за своїми масштабами повністю відповідав цілям заходу. Для відвідувачів працівниками столичного театру було поставлено балет, публіку розважали відразу кілька оркестрів, була організована безпрограшна лотерея. Загалом, свято вдалося, а до щедрих пожертвам городян Андерс додав свої заощадження, в результаті чого стало можливим будівництво дирижабля «Київ».

Вперше в політ «Київ» вирушив рано вранці 6 серпня 1911 коли Ф. Андерс за допомогою свого помічника Вессера при абсолютній відсутності вітру провів свій дирижабль над Подолом у бік Вишгорода. Польоти «Києва» над центром столиці (сучасний Хрещатий Парк і Європейська площа) моментально призвели до того, що Федора Андерса просто завалили заявками. Перспектива політати вабила, як звичайних городян, які бажають випробувати новинку і подивитися на Київ з висоти пташиного польоту, так і підприємців, які побачили в дирижаблі відмінну можливість прорекламувати себе над всією столицею.

У підсумку «Київ» дуже швидко став першим дирижаблем у всьому світі, що став на комерційну лінію. Він курсував між Думською площею (сьогодні Майдан Незалежності) і Трухановим островом. Вартість квитка на той час становила 50 копійок, а для учнів була знижка.

Польоти «Києва» тривали впродовж року, поки в серпня 1912 року його спіткала катастрофа. Тоді в день відкриття першої в столиці спортивної арени Федір Андерс через погане самопочуття залишився вдома, а дирижабль довірив вести своєму синові Володимиру. Після того як дирижабль набрав висоту і облетів над столицею коло, його раптом захопило в потужний повітряний потік і стало піднімати. Спроба відправити на його порятунок літак зазнала невдачі, і піднявшись на 1,5 км пілот був змушений повернути. В результаті після декількох годин «дрейфу» в повітряних масах оболонка апарату набрала вологу і стала важкою, після чого дирижабль без жертв вдалося посадити далеко за містом. На жаль, спроба відремонтувати апарат закінчилася тим, що оболонка загорілася, і дирижабль був знищений.

Аварія не зупинила конструктора, і трохи більше року після Федір Фердинандович закінчив роботу над кресленнями нового дирижабля «Київ-2». На відміну від першої моделі місткість апарату з 3-х пасажирів збільшилася до 12, а також з'явилася можливість приводні дирижабль на річку. На жаль, планам будівництва нової моделі перешкодив початок 1-ої світової війни, після якої креслення конструктора не знайшли застосування.

Уже в 50-річному віці в 1919 році Андерс закінчує Київський політехнічний інститут, після чого протягом року працював на німецькому заводі Цепелін. У 1924 р за замовленням уряду Федір Фердинандович розробив унікальний на той час 100 місцевий дирижабль з жорсткою конструкцією, але в силу різних причин на практиці даний проект реалізований не був.

Не стало талановитого конструктора в 1926 році, а місцем його поховання стало Байкове кладовище. Від названої на його честь вулиці сьогодні залишилася зупинка транспорту, яка так і називається «Вулиця Федора Андерса» і символічно веде в міжнародний термінал аеропорту «Київ».