Хроніки Цеппеліна

100 років тому…

У 1908 році пришвартований біля м. Штутгарта (Німеччина) дирижабль LZ4, четвертий із сконструйованих Фердинандом фон Цеппеліном та його помічниками, був знищений раптовим буревієм. Ця катастрофа могла б покласти край дирижаблебудуванню, якщо б не миттєва реакція громадськості. Протягом декількох днів були зібрані пожертви у розмірі близько 6 мільйонів марок, що дозволило Фон Цеппеліну продовжити справу свого життя.  

8 вересня 1908 року Фердинанд фон Цеппелін заснував Luftschiffbau Zeppelin GmbH. Невдовзі, 30 грудня 1908 року, на знак вдячності народові Німеччини він заснував Фундацію Zeppelin (Zeppelin Foundation), куди перевів значну частину своєї компанії. Метою Фердинанда на той час було сприяння розвиткові дирижаблебудування та застосуванню цих технологій у цілях науки.

Згідно із заповітом Фердинанда фон Цеппеліна, Фундація Zeppelin з часом перейшла у власність міста Friedrichshafen (Німеччина). І до сьогодні Фундація є власником дирижаблебудівельної компанії Luftschiffbau Zeppelin GmbH, яка, у свою чергу, володіє 96,25% акцій Zeppelin GmbH. Таким чином, дирижаблебудівельна компанія є головним акціонером Zeppelin Group у сучасному вигляді. І це гарантія того, що спадок Фердинанда фон Цеппеліна стане надбанням майбутнього – як в імені, так і по суті.      

Дирижаблі

У першій третині двадцятого століття ентузіасти повітроплавання були всенародними героями, у ці роки вони з однаковою легкістю підкорювали повітряні простори й жіночі серця. Своїми успіхами безстрашні пілоти виявилися зобов’язаними німецькому офіцерові, який відвідав Америку під час Громадянської війни у США. Його надзвичайно зацікавили аеростати, якими супротивники користувалися для ведення повітряної розвідки. Тут уперше в житті він піднявся у повітря, й політ над рікою Міссісіпі настільки вразив цю людину, що він назавжди пов’язав своє життя із повітроплаванням. Звали німецького офіцера граф Фердинанд фон Цеппелін (1838…1917). З того часу слова «дирижабль» та «цеппелін» стали синонімами.

Фон Цеппелін вважав, що величезні дирижаблі сприятимуть досягненню воєнної потужності Німеччини. Однак проект щодо застосування у воєнних цілях апаратів, легших за повітря, який було направлено у 1887 році кайзеру, визнано несерйозним.

Граф Цеппелін пішов у відставку та зайнявся розробкою і конструюванням дирижаблів. Його перший «цеппелін» здійнявся у небо над Боденським озером неподалік від Фрідріхсхафена у липні 1900 року. Багато людей із завмиранням серця спостерігали, як протягом 18 хвилин 127-метровий дирижабль здійснював політ. Потім була створена компанія із будування дирижаблів (Luftschiffbau Zeppelin GmbH), й на світ з’явилися  інші «цеппеліни». Графа припинили вважати диваком – він став відомим. «Найвеличнішим німцем XX століття» став називати його кайзер.

«Цеппеліни» відзначалися величезними розмірами і за формою нагадували сигару. Металевий каркас був обтягнутий ззовні тканиною. Всередині дирижаблю або під ним знаходилась гондола з екіпажем, тут також були розташовані пасажири. Для підйому аеростата у повітря використовували водень, який зберігався у корпусі дирижабля, у численних відсіках або балонах. У 1909 році була створена перша у світі пасажирська транспортна компанія «Німецькі дирижаблі» (Deutsche Luftschiffahrts – Aktien – Gesellschaft). Дирижаблі «Граф Цеппелін» та «Гінденбург» здійснювали польоти з Німеччини через Ріо-де-Жанейро до Лейкхерсту та назад.

Під час Першої світової війни німецькі збройні сили використовували «цеппеліни» для розвідки на території ворога та для бомбардування.

Повітряний корабель LZ 127 – переліт із Фрідрихсхафена в Нью-Йорк, 1928 рік

Епоха «цеппелінів» досягла розквіту у 1929 році, коли «Граф Цеппелін» здійснив навколосвітню подорож. Дирижабль стартував у Лейкхерсті і облетів земну кулю із Заходу на Схід протягом 21 дня, здійснивши зупинки у Фрідріхсхафені, у Токіо, у Сан-Франциско та Лос-Анджелесі.

У книзі «Гінденбург» – ілюстрована історія» йдеться:

«На той час популярність «Графа Цеппеліна» була майже містичною. Де б він не з’являвся, всюди він був сенсацією. Не буде помилкою сказати, що це був найвідоміший з усіх будь-коли існуючих повітряних кораблів, включно із сучасним «Конкордом».

Мандрівка на дирижаблі відрізнялася від польоту на сучасному літаку. Уявіть себе на борту «Гіндербурга», який за довжиною утричі перевищував сучасний аеробус, а за висотою дорівнював 13-поверховому будинку. Вам пропонують не крісло, а цілу каюту з ліжком та туалетом. При зльоті не треба пристібатися ременями. Можна стояти у каюті, прогулюватися салоном чи палубою, дивитися у вікна. Всі ці приміщення знаходилися у величезному «череві» дирижабля, розрахованого на 50 пасажирів. У ресторані столи під білими крохмальними скатертинами були сервіровані срібними приборами та фарфоровим посудом. А в салоні був також невеликий рояль.

Рухаючись зі швидкістю 130 кілометрів на годину на висоті 200 метрів над рівнем моря, «Гінденбург» у 1936 році здійснив свій найшвидший переліт через Північну Атлантику за 43 години.

Одним із найбільших ворогів «цеппелінів» була негода. З 24 дирижаблів, збудованих компанією графа Цеппеліна, 8 вийшли з ладу внаслідок негоди. У 1925 році американський дирижабль «Шенандоа» сильними вітрами розірвало на шматки. Загибель двох інших дирижаблів, яка була викликана суровими погодними умовами, поклала край епосі дирижаблів в Америці. Разом із тим, у Німеччині й досі вірили у надійність «цеппелінів» та продовжували їх виробництво. Але у травні 1937 року відбулася катастрофа, яка вразила весь світ.

«Гінденбург» вже пристав до щогли у Лейкхерсті, та несподівано у хвостовій частині з’явилися невеликі язички полум’я. Від них вибухнув водень, що знаходився у відсіках, і дирижабль охопило полум’ям. Загинуло 25 людей. На місці трагедії опинилися кінооператори, їм вдалося зафіксувати трагедію. Кінохроніку катастрофи тривалістю у 34 секунди – саме стільки часу пройшло з моменту спалахування дирижаблю й до його падіння на землю – було показано у різних країнах світу.  

Нове покоління дирижаблів Zeppelin NT

Епоха велетенських дирижаблів, яка тривала понад 30 років, скінчилася. Але у Фрідріхсхафені й досі полюбляють «цеппеліни». Тут вірять, що повітроплавання не померло, просто воно причаїлося до строку. Ескадрильї судів, легших за повітря, ще з’являться у небі, доставляючи у важкодоступні місця величезні вантажі, перевозячи пасажирів, які цінують комфорт, а не швидкість пересування.